Наукова діяльність

АНОТАЦІЯ

до наукової теми кафедри сімейної медицини ФПО

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

Тема роботи: «Оптимізація ведення пацієнтів і прогнозування найбільш розповсюджених захворювань респіраторного тракту в практиці сімейного лікаря»

Термін виконання: 01.2020 - 11.2024

Керівник: завідуюча кафедрою сімейної медицини ФПО, д.мед.н. І.Л. Височина.

На сучасному етапі розвитку медицини значна роль приділяється інтегральному підходу до ведення та лікування пацієнтів з наявними захворюваннями з урахуванням виявлених методами статистичного аналізу та прогнозування факторів ризику, що дозволить індивідуалізувати та диференціювати методи профілактики та підбору рекомендацій з  реабілітації. Узагальнення та аналіз вище означених питань дозволило обрати напрямок та поставити мету наукового дослідження кафедри сімейної медицини ФПО

Реформа системи охорони здоров´я в України визначає пріоритети подальшого розбудовування сімейної медицини в країні. В світі, де в системі охорони здоров’я вже відпрацьована практика, заснована на засадах сімейної медицини, до 80–95% усіх проблем пацієнтів вирішується на етапах первинної допомоги, навіть при залученні інших фахівців. За таких умов левова частка роботи з профілактики захворювань, у тому числі гострих та хронічних, припадає на первинну ланку практичної медицини, а лікарі загальної практики-сімейної медицини мають значний потенціал впливу на стан здоров’я населення.

Багато патологічних станів з якими доводиться стикатися лікарям загальної практики – сімейної медицини, має досить тривалу доманіфестну стадію. Можливості збереження та контроль стану здоров’я пацієнтів будь якого віку на до клінічному етапі пов'язаний насамперед з виявленням факторів ризику формування та запуску різних патологічних станів, вплив на які засобами профілактики та/або реабілітації дозволяє удосконалити вже існуючі в практиці медицини методики та алгоритми.

Хвороби респіраторного тракту очолюють список найбільш розповсюджених захворювань серед населення. Останніми роками ми спостерігаємо тенденцію до збільшення захворюваності, що неминуче пов’язано з умовами хронічного стресу, в якому живуть українські сім῾ї.

Первинна профілактика на доклінічному етапі включає визначення факторів ризику розвитку патологічних станів, аби попередити розвиток захворювань. Тому вивчення аспектів адаптаційних можливостей, управління процесами дезадаптації та їх корекція, аспектів впливу використання альтернативних видів тютюнопаління на розвиток захворювань респіраторного тракту у підлітків та осіб молодого віку є умовою профілактики подальшого прогресування патології дихальних шляхів з плином часу.

Здоров’я нації визначається рівнем здоров’я дитячого населення (ВООЗ,  2014 рік) основним показником добробуту суспільства, що обумовлює актуальність вивчення сучасних аспектів стану здоров’я дітей. У складних соціально-економічних умовах сьогодення України проблема здоров’я  дітей набуває нових акцентів, а саме наявність хронічного стресу, в якому вони живуть.  Оцінка здоров’я дітей зазвичай включає якісні показники фізичного, розумового та функціонального розвитку в різні вікові періоди, фізичну та нервово-психічну адаптацію до мінливих умов зовнішнього середовища, рівень неспецифічної резистентності, імунного захисту та інших складових, що узагальнюється рівнем адаптації організму.

З урахуванням, що в структурі захворюваності населення впродовж багатьох десятиліть продовжують домінувати захворювання дихальних шляхів, які є високо затратними для сім’ї та держави з огляду формування групи дітей з рекурентними гострими респіраторними захворюваннями,  вивчення факторів ризику порушень адаптації у цих дітей, формування хронічної патології у підлітків та дорослих, що палять та є користувачами альтернативних видів тютюнопаління є актуальним завданням сучасності, що дозволить удосконалити існуючі схеми профілактики та реабілітації цих груп населення.

Питома вага їх серед усіх вперше виявлених і зареєстрованих захворювань дихальної системи становить 26,1%. Гострі респіраторні захворювання найбільш поширені інфекційні хвороби, що вражають усі вікові групи населення. ГРЗ складають близько 90% всієї інфекційної патології дитячого віку, це найбільш часті захворювання в амбулаторній практиці. Серед причин тимчасової втрати працездатності вони посідають перше місце — навіть у між епідемічний період на них хворіє 1/6 частина населення планети. В Україні щорічно на ГРІ хворіють 10 – 14 млн. осіб, що становить 25 – 30% усієї та близько 75 – 90% інфекційної захворюваності. Експерти ВООЗ відзначають, що ця найпоширеніша в людській популяції група захворювань в останні роки має постійну тенденцію до збільшення.

Механізми адаптації організму спрямовані на вироблення оптимальної стратегії живої системи для забезпечення її гомеостазу. Тому вивчення специфіки адаптації, управління адаптаційними процесами та їх корекція є неодмінними умовами профілактики захворювань (Л.В. Квашніна, 2004; В.Ф. Лапшин, Т.М. Пушкарьова, 2004; Г.Л. Апанасенко, 2009; А.М. Сердюк, Ю.І. Кундієв, 2012).

На сучасному етапі розвитку медицини також значна роль приділяється інтегральному підходу до ведення та лікування пацієнтів з наявними захворюваннями з урахуванням виявлених методами статистичного аналізу та прогнозування факторів ризику, що дозволить індивідуалізувати та диференціювати методи профілактики та підбору рекомендацій з  реабілітації.

Узагальнення та аналіз вище означених питань дозволило обрати напрямок та поставити мету наукового дослідження кафедри сімейної медицини ФПО.

Мета дослідження: Удосконалити методи ранньої діагностики, прогнозування та індивідуалізованої корекції на основі поглибленого вивчення факторів ризику найбільш розповсюджених захворювань дихальної системи в практиці сімейного лікаря

Задачі дослідження:

1.  Вивчити структуру та розповсюдженість інфекційних та неінфекційних захворюваннях дихальної системи в практиці  лікаря загальної практики - сімейної медицини.

2.  Оцінити частоту зустрічаємості та виявлення лікарем загальної практики - сімейної медицини факторів ризику розвитку інфекційних та неінфекційних захворюваннях дихальної системи.

3.  Встановити на амбулаторному етапі надання медичної допомоги особливості розвитку інфекційних та неінфекційних захворювань дихальної системи в залежності від віку пацієнта.

4.  Вивчити та оцінити стан адаптованості дітей з рекурентними ГРЗ на підставі комплексного дослідження (фізичний розвиток, клініко-анамнестичні особливості,  характер захворюваності, наявність хронічних вогнищ інфекції, мікробіоценоз слизових ВДШ, імунний статус, психологічні особливості).

5.  Розробити математичні моделі прогнозування ризику розвитку інфекційних та неінфекційних захворювань дихальної системи у пацієнтів різного віку для лікаря загальної практики - сімейної медицини.

Об’єкт дослідження: дорослі та діти з інфекційними та неінфекційними захворюваннями дихальних шляхів, що найбільш часто зустрічаються в практиці лікаря загальної практики-сімейної медицини.

Предмет дослідження: фактори ризику захворювань дихальної системи, що найбільш часто зустрічаються в практиці лікаря загальної практики-сімейної медицини; стан зовнішнього дихання, вегетативного тонусу та толерантності до фізичного навантаження у осіб що використовують альтернативні види тютюнопаління, адаптація, стан здоров’я, захворюваність, фізичний розвиток, імунологічний статус,

Методи дослідження:

1.                 Соціально - гігієнічні (район проживання, склад сім’ї, розповсюдженість та структура інфекційних та неінфекційних захворюваннях дихальної системи в родоводі та інші).

2.                 Лабораторні  (загально-клінічні аналізи крові, сечі, біохімічний аналіз крові, глюкоза крові, мікробіологічні, індекс функціональних змін).

3.                 Інструментальні (ЕКГ, спірометрія, антропометричні).

4.                 Імунологічні (IgE, цитокіновий статус: IL-2,-4,-6,-10; -12; TGFβ1; інтерферон ɤ; мукозальний імунітет (SIgA); кристалоутворюючої функції змішаної слини за методикою П.А. Леуса, рівня секреторного IgA, лізоциму, визначення рівня котиніну у сечі, слині).

5.                 Психологічні (опитувальник Спілбергера-Ханіна, тест-опитувальник батьківського ставлення Варги-Століна, кольоровий тест Люшера в модифікації Собчик, тест оперативної оцінки самопочуття, активності та настрою (САН), опитувальник стресостійкості (враховуючи рівень магнію).).

6.                                  Статистична обробка результатів досліджень - параметричні і непараметричні критерії: оцінка взаємозв’язку між чинниками - за коефіцієнтами кореляції Спірмена (r), показником відношення шансів (OR) і його 95% довірчим інтервалом (CI).

7.                 Для побудови моделей прогнозування використання теореми Байєса і послідовний (секвенціальний) аналіз Вальда з розрахунком інформаційної міри Кульбака (І), логістична регресія.

Запропонований проект ініціативної теми передбачає виконання наступних дисертацій на здобуття ступеню доктора філософії за спеціальністю «Медицина»:

- Крамарчук Володимир Вікторович (очний аспірант);

- Яшкіна Тетяна Олегівна (очний аспірант).

Зав. кафедри сімейної медицини ФПО

д.мед.н.                                                                        І.Л. Височина